27 серпня 1928 року у Парижі було підписано один із найважливіших міжнародних договорів міжвоєнного періоду — Пакт Бріана-Келлога.
Цей документ, названий на честь його ініціаторів, міністра закордонних справ Франції Арістіда Бріана та державного секретаря США Френка Біллінгса Келлога, мав на меті заборонити війну як інструмент національної політики і закріпити принцип мирного врегулювання міжнародних конфліктів.
Арістид Бріан був одним із провідних французьких дипломатів і політиків свого часу. Його ідея полягала в тому, щоб забезпечити тривалу мирну співпрацю між Францією та Німеччиною після Першої світової війни, яка глибоко змінила політичну карту Європи. Френк Біллінгс Келлог, у свою чергу, був важливою фігурою американської дипломатії, яка прагнула зміцнити роль США на міжнародній арені, водночас зменшуючи ризик нових збройних конфліктів.
У підписанні Пакту взяли участь представники 15 держав, включаючи Францію, Німеччину, США, Великобританію, Італію, Японію, Польщу, Чехословаччину та Бельгію. Пізніше до нього приєдналися інші країни, включаючи Радянський Союз. Загалом підписантами стали 63 держави, що на той час становило більшість суверенних націй світу.
Основна суть Пакту полягала у відмові від війни як засобу вирішення міжнародних конфліктів. Країни-учасниці зобов’язалися використовувати лише мирні засоби для вирішення будь-яких суперечок і конфліктів, що могли виникнути між ними. Це був амбітний крок у напрямку створення нової міжнародної системи, яка б базувалася на праві і дипломатії, а не на військовій силі.
Попри свої високі ідеали, Пакт не мав реального механізму примусу або санкцій для тих країн, які порушували його умови. Це стало однією з головних слабкостей угоди, яка виявилася у 1930-х роках, коли агресивні дії Японії, Італії та Німеччини призвели до Другої світової війни.
Хоча Пакт Бріана-Келлога не зміг запобігти новій світовій війні, його значення не можна недооцінювати. Пакт став основою для розвитку міжнародного права у сфері мирного врегулювання конфліктів та заборони агресії. Його принципи були покладені в основу Статуту ООН, створеного після Другої світової війни, і стали частиною сучасного міжнародного права.
Крім того, Пакт Бріана-Келлога мав значний вплив на формування правових основ Нюрнберзького процесу — суду над нацистськими воєнними злочинцями після Другої світової війни. На цьому процесі вперше в історії міжнародного права агресивна війна була визнана злочином, що підлягає покаранню. Цей правовий прецедент став можливим завдяки положенням Пакту, який формально заборонив використання війни як інструменту державної політики.
Пакт Бріана-Келлога став важливим кроком на шляху до створення міжнародної системи, яка прагне вирішувати конфлікти мирними засобами. Хоча його ефективність у міжвоєнний період була обмеженою, його вплив на розвиток міжнародного права та посилення принципу колективної безпеки залишився значним. Цей документ став символом прагнення людства до встановлення тривалого миру і служить нагадуванням про важливість дипломатії та права у міжнародних відносинах.