28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні». 

Цей історичний акт закріпив на законодавчому рівні визнання Голодомору як геноциду українського народу. Подія стала важливим кроком до відновлення історичної справедливості та вшанування пам’яті мільйонів жертв сталінського режиму.
Голодомор 1932–1933 років був наслідком свідомої політики радянської влади. Колективізація, розкуркулення та масове вилучення зерна перетворили родючі українські землі на зону масового голоду. Влада СРСР, намагаючись придушити національний дух і опір українців, позбавляла села продовольства, блокуючи будь-які спроби допомоги.
За оцінками істориків, від голоду загинуло від 4 до 7 мільйонів людей. Свідчення очевидців підтверджують: це був штучно створений голод, спрямований на знищення українців як нації.

Прийняття Закону стало результатом тривалих зусиль істориків, активістів і міжнародної спільноти, які вимагали визнання Голодомору геноцидом. У документі йдеться про відповідальність радянського тоталітарного режиму за цей злочин. Визнання на державному рівні сприяло посиленню міжнародної підтримки: низка країн офіційно визнали Голодомор актом геноциду.

Ця подія нагадує про необхідність збереження історичної пам’яті, адже забуття трагедій минулого може призвести до їх повторення. Закон сприяв вшануванню жертв Голодомору, а також посилив ідентичність українців як нації, яка вміє боротися за свою незалежність. А 28 листопада стало днем, коли правда про один із найжахливіших злочинів проти людства отримала офіційне визнання.
Пропонуємо пееглянути відео від YouTube-каналу DW Українською https://www.youtube.com/@DWUkrainian, де в інтерв’ю 102-річна українка Любов Ярош із Житомирщини, яка пережила Голодомор, а нині допомагає ЗСУ, розповідає свої спогоди про ті страшні події.