8 серпня 1648 року в Османській імперії відбувся один із найбільш драматичних і трагічних переворотів в її історії — яничари скинули з престолу і стратили султана Ібрагіма I, відомого як Ібрагім Божевільний. 

Ця подія стала кульмінацією нестабільного правління Ібрагіма, якого вважають одним із найбільш суперечливих і нещасливих правителів Османської імперії.
Правління Ібрагіма I (1640–1648) було відзначено політичною нестабільністю, фінансовими проблемами та внутрішніми конфліктами. Його психічний стан був одним із основних факторів, що спричинили погіршення ситуації в державі. Султан відзначався нерозсудливими рішеннями, ексцентричною поведінкою та схильністю до надмірної розкоші. Зрештою, його правління стало непередбачуваним і дестабілізуючим, що спонукало представників османської знаті та яничар до пошуку способів усунення його від влади.
Важливу роль у політичних інтригах відіграла мати Ібрагіма — Косем Султан, одна з найвпливовіших жінок в історії Османської імперії. Вона фактично керувала імперією під час правління свого сина. Однак, з огляду на нестабільний стан Ібрагіма, навіть її вплив не міг зупинити процесу розпаду влади.

Невдоволення султаном досягло піку у 1648 році, коли яничари, традиційно лояльні до султана, відкрито повстали проти нього. Вони звинуватили Ібрагіма в неспроможності керувати країною та в тому, що його політика призвела до зубожіння імперії. 8 серпня 1648 року вони захопили султанський палац, усунули Ібрагіма від влади та ув’язнили його.
Косем Султан, усвідомлюючи небезпеку для свого сина, намагалася захистити його, але навіть її впливу не вистачило, щоб зупинити яничар. Через кілька днів Ібрагіма стратили, що стало рідкісним випадком у історії Османської імперії, коли діючого султана вбивали власні піддані.
Смерть Ібрагіма відкрила нову еру в історії Османської імперії. Після його страти на престол зійшов його син, Мехмед IV, якому було лише шість років. Фактична влада залишалася в руках Косем Султан, а згодом її суперниці Турхан Султан, матері Мехмеда IV.
Правління Мехмеда IV стало часом реформ і стабілізації імперії, хоча йому довелося боротися з наслідками хаосу, що панував за часів його батька. Страта Ібрагіма символізувала кінець одного з найскладніших періодів в історії Османської імперії, але також показала, наскільки нестабільною могла бути влада, коли особисті якості султана піддавалися сумнівам.
Косем Султан була однією з найвпливовіших жінок свого часу. Її вплив на політику Османської імперії був безпрецедентним. Вона фактично керувала країною від імені свого сина, і її мудрість та політичний хист дозволили їй зберегти владу навіть після його смерті. Хоча вона не змогла врятувати Ібрагіма від загибелі, її роль в історії залишається однією з ключових у період правління султана. Її діяльність також сприяла подальшому зміцненню позицій жінок у султанському гаремі як важливих політичних гравців.